Кансамольська Енеїда


На днях побував у своєму “університетському місті”, в Дніпрі, на зустрічі випускників.

img_20180602_130154

Тридцять літ! Нє, ще раз: тридцять літ і зим …  ми закінчили тоді ще “ДМІ, який нині ДДМА (Дніпровська Державна медична академія”).

З поїзда я прибув на бенкет у ресторані, цей раз навіть не понюхавши формаліну в Анатомічному театрі морфокорпусу й одразу з бенкету взяв таксі до вокзалу й на потяг назад до Києва…

Важкувато було, – два поїзди й бенкетище в один день, але якось справився. Бо так ну дуже треба було. Окрім купи закритих гештальтів юності (в ресторані – це вам не в морфокорпусі на “піонерській лінійці”, де всі чемно виголошують свої “родився/хрестився/женився”), окрім сказаного буквально всього, що мав сказати всім, кому давно хотів сказати й обійм з усіма, кого хотів обійняти, трапилася одна малопомітна подія, яка, нарешті, закрила головний гештальт.

Я зустрівся з двома со-КВН-щиками. Олегом Філатовим і Пашею Павловим. Позгадували КВНи 1980-х.

Про тодішній рівень КВН в Дніпрі найкраще говорить той факт, що попередньо переможена нами (командою ДМІ) в 1984 році команда Унівєру (ДГУ, чи зараз уже ДДУ), наступного 1985-го взяла реванш і, поїхавши до Маслякова в Москву, сходу стала чемпіоном Союзу. “На їво мєстє мог би бить Я – напйоссі -будіш”, тільки й змогли промовити ми відому фільмоцитату, дивлячись по тєліку фінал і давлячись слиною. Ех…

“Рубілово” на наших тодішніх КВН-ах у Дніпрі було ого-геньке. Ну й рівень відповідний.

Але от у розмові з Олегом Філатовим ми таки спромоглися пригадати й дещо більш для мене цікаве, й публіці зовсім маловідоме – перший україномовний виступ нашої команди на внутрішньо-інститутському КВН-і.

Чітко пам’ятаю, що зал був не наш. Зал був ДІСІ (будівельного інституту). І сталося це 1987 року. І це була “Кум-самольська Енеїда”. В залі сидів майже в повному складі партком, профком, комітет комсомолу й напруження було ще те. Але якось туди-сюди, та між крапельками – і пронесло.

Перед цим, правда, наприкінці 1984 р. не пронесло. І нашу команду на парткомі таки розбирали (пісочили, як тоді казали). За “Галубой аганьок” : “І снова наш Галубой аганьок гарит яркім пламєнєм і всє вєдущіє артісти грєют рукі на нашем галубом аганькє”, – була перша фраза. “Как ви маглі народних артістов Савєцкава Саюза!”, – кричав, намагаючись бути серйозним, партком. Ми з цією річчю, як “домашнім завданням” перемогли ДГУ в 1984-му. І тут же (а час був андропівський) за її повтор на інститутському новорічному вечорі, одержали по повній. Партком, правда, взагалі давився зі сміху, намагаючись сформулювати серйозну резолюцію…(так, до речі, й не сформулювавши її) але то інша історія. Буде час і натхнення, розповім окремо. Бо там була купа нюансів. Але зараз не про це.

У 1987 році, в горбачовський час, – нас уже, слава Богу, пронесло. Нам нічого не було. І чому? А просто партію не згадали. В перебудовчий час тільки лінивий її не згадував. А ми – взяли й не згадали. Показали, але не згадали (“Дайте, дайте, тільки не називайте!”). Партія з полегшенням сказала: “Фффуууу-х”. І навіть преміювала нас поїздкою в Золотоє Кольцо Росії (добре, що не далі).

Залишу тут відновлений, на решті, текст того виступу, який, можливо, був чи не першим, чи не єдиним у своєму роді в Україні взагалі. Наскільки мені відомо, ні в Києві, ні у Львові, ні в Тернополі й Франківську на той час подібного ще не було (Це Дніпро, дєтка!)

Ні, я не проти й помилитися. Пишіть сюди, якщо маєте докази – фото чи тексти. Уточнимо історію українського гумору

Але на сьогодні я знаю, що ми таки були перші.

Отже, Дніпро, 1987 рік, актовий зал ДІСІ, команда ІІ лікувального факультету. Read the rest of this entry

Advertisements

Досвід сучасної реконструкції способу гри на вересаївському інструменті


Доповідь на науковій конференції в рамках фестивалю “Кобзарська Трійця” 26.05.2018 р. м. Київ

SUMMARY: “Еxperience in the performance reconstruction on the Veresai Kobza”.
Author – Eduard Drach, member of Kyiv Kobzar Guild since 1988, member of National Writers Union of Ukraine, National Kobzars Union, singer and songwriter, award winner of Ukrainian and International festival awards, physician  (neurologist-rehabilitologist) describes his own way to the reconstruction of the traditional instrument in its historical and musical environment.

This is summary of 30-years experience with the reconstruction of traditional Ukrainian lute-like instrument known as the Veresai kobza, instrument construction, repertoire and life-style of Ukrainian traditional singers – kobzars in contemporary conditions.

 

Досвід сучасної реконструкції гри на Вересаївській кобзі

Автор Едуард Драч, братчик Київського кобзарського цеху з 1988 р., баррд,автор пісень, лауреат Всеукраїнських і міжнародних фестивалів, член НСПУ, НСКУ, лікар невролог, спираючись на власний 30-річний досвід реконструкції Вересаївської кобзи, торкається аспектів реконструкції самого інструменту, репертуару, способу життя кобзарів в  сучасних умовах.

 

Досвід сучасної реконструкції гри на Вересаївській кобзі

ЗМІСТ

  1. Кобза й бандура – історія зміни назв і термінологічної плутанини
  2. Конструктивні особливості вересаївської кобзи й їхній вплив на виконавську манеру
  3. Остап Вересай — відомі особливості гри й способи їх реконструкції
  4. Сучасний процес реконструкції гри на інструменті

Read the rest of this entry

Система винагород. Ультракоротке слово перекладача.


Перекладав минулого року в Вікіпедії серію статей з основ неврології й зробив для себе маленьке, навіть не наукове, а світоглядне відкриття, котре на Заході вчені зробили ще пів-сторіччя тому. Але краще пізніше ніж ніколи. Бо людська природа все одно не змінюється навіть протягом тисячоліть, не те що якихось десятиліть. Жаль, що ми дещо пропустили, але добре, що це був історично короткий період.
Так от. У центральній нервовій системі, як виявилося, існує не подвійний, а практично потрійний контроль рухів. І  спрощено це виглядає приблизно так: Так звана, Екстрапірамідна система готує й настроює рухи, робить їх точними й плавними. Пірамідна система (система довільних рухів) їх виконує. А “система винагород” за це “платить” приємними емоціями. 
Наприклад, Ви почули шум води з крану. Вам захотілося пити й Ви підійшли до крану та наточили собі води. Це спрацювали пірамідна й екстрапірамідна системи. А далі – слово за системою винагород: ви п’єте воду й по Вашому тілу розливається приємне відчуття. Вам за це заплатили! Так. За потрібні речі, тобто, потрібні йому рухові акти наш організм платить нам приємними відчуттями. І в цьому суть мого маленького світоглядного запізнілого відкриття. Ібо “Де структура – там і функція, де функція – там і сенс”.
Тепер стає зрозумілим, чому в СРСР, де всього цього не знали й жили за залізною завісою, як і в XIX cт. питали при прийомі на роботу: “Що ви вмієте робити” й приказували: “Не можешь – научим, не хочеш – заставим!”. А в Америці, в якій про ці відкриття з 50 рр ХХ ст уже знали,  запитували: “Що би ви ХОТІЛИ у нас робити?”. 
І це не проста форма ввічливості. Ноу. Що зроблено з охотою – зроблено гарно й швидко. А що під примусом – це ми з вами знаємо як у совку воно було – “способом в лапу”, “не по чертежам, а по словам очевидцев”.
В світлі цих відкриттів американці навіть дєдушку Павлова трохи інакше ніж наші підручники трактували: “Іван Павлов, казали вони,  був психологом, який використовував діяльність системи винагород для вивчення умовних рефлексів. Павлов практично використовував систему винагород шляхом заохочення собак їжею після того, як вони почули дзвін або інший стимул. Павлов винагороджував собак так, що вони пов’язували нагороду за їжу з дзвінком чи іншим стимулом.”
Ну а кому цікаві деталі та дотичність цієї теми до психології, наркології та лікування залежностей – читайте перекладену з англійської Вікіпедії статтю “Система винагород”

Бас-гітара з шестиструнної акустики.


DSCN5021Насправді все ще в процесі. Ще не стоять звукознімачі й електрична схема, ще вирішується як далі буде з грифом (залишиться ладовий? переробиться на безладовий?), але вона грає. Поки як акустичний бас. Далі вже буде як електроакустичний.

Почалося з розбитої й пошкрябаної чеської кремони, моделі 70-х рр.

DSCN4994

Струни зламали гриф, вирвали кобилку й розволокнили фанеру верхньої деки.

Cremona

Можливо, в майбутньому верхня дека й буде мінятися, але не зараз. Тому все непевне залите клеєм, підтягнуто шрубами, – і  йдемо далі.

Дефект від кобилки й дірки від середніх кілків на голівці грифа закриваються декоративними панелями. Дешево й швидко. Єдина складність – знайти листовий ПХВ. В господарському магазині була акція на ревізійні сантехнічні дверцята.

DSCN5004

А там якраз 2 мм ПХВ. Те, що треба. Хотілося спочатку накладки зробити чорного кольору. Але раз підвернувся білого – перебирати не будемо.

Спочатку з паперу витинається модель пікгарду з урахуванням розмірів дверцят, з яких це потім вирізатимемо, пробуємо різні варіанти дизайну. Прикладаємо на місце й підганяємо. Процес творчий. Але ми обмежені розмірами дверцят і в результаті форма виходить дещо компромісною. Але то дрібниці.

За відсутності електроакустичного струнотримача (їх нема в продажу, а під замовлення – вони  досить недешеві), вихід було знайдено за допомогою “порад бувалих”. Одна американська басистка за подібних обставин використала замість струнотримача дверний завіс. Знайшов і я в господарському магазині завіс, але не простий квадратно-гніздовий, як вона казала, а фігуристий, “кастом-шопівський”.

DSCN4993

Робимо комбінацію найдешевшого китайського струнотримача для звичайної електричної бас-гітари й вітчизняного фігурного завіса для дверей. Мені вдалося з’єднати їх за допомогою гвинта м6, просвердливши отвір у завісі й мітчиком прогнавши в ньому різьбу м6

Така комбінація потрібна:
1) щоби струни не вирвали верхню деку й щоби перенести всю напругу на клоц;
DSCN4991
2) щоби струни все ж таки регулювалися по висоті й могла регулюватися мензура.
DSCN5010
Далі клеїмо відірваний гриф.

DSCN5013

Після встановлення випиляних лобзиком білих декоративних накладок, ставимо струни, строїмо їх, пробуємо трохи пограти й упевнюємося, що конструкція робоча. Поки на сьогодні й усе.

Подальші операції – підлаштування, установку звукознімача й електричної схеми та інше – зробимо потім.

А поки що добраніч!

DSCN5016

WIKI-березень


Закінчив переклад епічного полотна “Поля Бродмана”.

І сама стаття велика, а ще маленьких підстатей-сателітів багацько має. Тих полів 52 шт. І лише декілька з них оригінально були об’єднані по 2-3 в одній статті. В основному – по одному полю.

В кінці повністю запрацювала “клікабельна” карта полів кори головного мозку (див. малюнок)й усе стало майже так як у англомовній Вікіпедії. Тепер клацаєте на пронумероване поле на цій карті й автоматично переходите до окремої статті-сателіта про дане поле.

Клікабельна карта

Щось так багато хотів про це все написати. Але обмежуся відповідями на запитання читачів, якщо вони будуть. І йдемо далі. Квітень вже почався.

 

WIKI-місяць


%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%bd%d0%b0

%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%80

Перепробувавши багато соцмереж, дістався я колись, років так із п’ять тому, й до Вікіпедії.

Так. Це наукова соцмережа — зі своїми зрадами, перемогами, зашкварами й банами. Але щось таки трохи не так, як у Фейсбуку, Твітері й ЖЖ й Вордпресі.

Пости — безіменні й тільки залізши в певні супровідні сторінки, Ви можете взнати — хто писав. І то приблизно. Автор може сховатися за ніком. Та й авторське право тут — доволі специфічне. Все, що Ви створите — належатиме піплові. Причому, до такої міри належатиме, що Вами написана й вистраждана стаття може бути підредагована цим самим піплом до невпізнаності й означати щось навіть протилежне від того, що ви собі намислили, її створюючи. Так, що писати краще одразу авторитетно й беззаперечно. Потроху навчитеся. Навіть я навчився. Хе-хе. Read the rest of this entry

Концерт, присвячений 20-літтю першого фестивалю “Оберіг” / Concert Devoted to the 20th Anniversary of the 1st “Oberih” Festival


Сім років тому Кирило опублікував цей допис. Тепер він – справжня знахідка. Вечір, що переріс у фестиваль 🙂

Українські архіви - К. Булкін

Емблема першого Оберегу (http://chervonaruta89.blogspot.com/)

Audio files from this post can be uploaded from the pages: Audio Archive mp3; Ukrainian Songs, Music mp3.
Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінок: Аудіоархів mp3; Українські пісні, музика mp3.

The concert was held in Kyiv in the Writers’ House 27.05.09. The veterans of the song poetry genre as well as representatives of the younger bards generation presented their songs. Those who took part in the 1st “Oberih” (that was concidered to become the start point of Ukrainian song poetry genre) shared their memories about that festival.

Концерт відбувся у Києві, у приміщенні Спілки письменників 27 травня 2009 р. У ньому взяли участь як ветерани жанру української співаної поезії, так і представники молодшого покоління бардів. Учасники першого “Оберегу” (який вважається початком жанру співаної поезії в Україні) поділилися спогадами про той фестиваль, а також міркуваннями про сучасний стан справ у цьому жанрі й у суспільстві. …

View original post Ще 407 слів

Котяча контрольна або Антисилос


Завтра день котів. Але не тільки на фейсбуках поститимуть котиків. В одному окремовзятому 4 класі на уроці математики вчителька, квартиринашоїжителька, роздасть контрольні з задачами про котів, які ми щойно всім сімейством придумали.

От Ви коли останній раз дивилися підручники з математики для початкової школи? Гляньте, не полінуйтеся. Найцікавіше, що якщо вам 40-50 років і Ви пам’ятаєте уересерівські підручники, різниці в тематиці задач з математики не побачите. Той самий силос, заготівля комбікормів, гусеничні й колісні трактори, комбайни, посівна, озимина, поголів’я свиней і баранів.

Але ж 40-50 років тому населення Української РСР жило переважно в селах, тоді як нині – 80 % в містах. Коли сучасна дівчинка питає вчительку що таке гусеничний трактор, а їй відповідають, що на колеса намотана гусениця, дівчинка уявляє ту гусінь, яка їсть листя, бридиться й каже “бе!”.

Найсмішніше, що вчитель разом з математикою повинен пояснювати учням весь сільськогосподарчий цикл в найдрібніших деталях і при цьому розбиратися в основах агрономії й зоотехніки, інакше міські діти, а їх, нагадаю, вісімдесят відсотків, не зрозуміють умов задач з математики! Але людцям, які з року в рік звичною рукою пиляють міносвітівський бюджет і продовжують робити лайнопідручники, такими дрібницями не заморочуються. Подумаєш, “Що люди скажуть?”! А нехай клєвєщуть!

В гібридних умовах сучасності вчитель мусить бути волонтером. І замість наповнених  альцгеймерсько-брежнівським духом підручників, придумувати щоразу щось своє. Бо для вчителя найгірше – бачити розчарування й зневіру учнів, а найкраще – бачити вогник цікавості й завзяття

 

Пісня про казку


kazka1-Full-ScoreНаписав пісню для дитячої новорічної вистави. 

Вперше вирішив виступити лише як автор. І не виконавець. І подумав, що непогано було би оприлюднити саме як текст із нотами. Свята на носі. 

КАЗКА

Премудрість далеких віків 
Вплітається казкою 
Бабусиним голосом до наших снів 
Зернятко любові і мрій 
Тонюсіньким колосом ' 
Зростає у серці і стверджує в тім 
Що зло перемелеться, 
Шлях ниткою стелеться, 
І щастя здобудеться , 
І мрії всі збудуться , 
Нам із з казкою рости 
З нею пізнавать світи 
Казка з нами від дитинства назавжди (2 р ) 
Коли задощить небокрай 
Негодою стомлений 
Тривогу поселить у серці твоїм 
Забуті казки пригадай 
Надією сповнені 
І сонце засяє і серденько з ним 
І зло перемелеться Шлях ниткою стелеться, 
І щастя здобудеться , 
І мрії всі збудуться , 
Нам із з казкою рости 
З нею пізнавать світи 
Казка з нами від дитинства назавжди (2 р ) 

(с) 2015 Е.Драч
(с) 2015 Е.Драч kazka_(натиснути, щоби відкрити клавір)

Фестиваль “Відкриті небеса” – Київ, Гідропарк, арт-кафе “Очеретяний кіт”, 17.00 субота 15.08.15


Nebesa

1 Яблонська Оксана 17.00 — 17.05 5
2 Юрій Рудницький 17.05 — 17.15 10
3 Сергій Пантюк 17.15 — 17.20 5
4 Анна Багряна 17.20 — 17.25 5
5 Неля Франчук 17.25 — 17.35 10
6 Євгенка Чугуй 17.35 — 17.40 5
7 Олексій Бик 17.40 — 17.50 10
8 Іван Сергієнко 17.50 — 17.55 5
9 Іолана Тимочко 17.55 — 18.00 5
10 Гурт Ворождень 18.00 — 18.10 10
11 Сашко Лірник 18.10 — 18.20 10
12 Злата-Зоряна Паламарчук 18.20 — 18.25 5
13 Борис Гуменюк 18.25 — 18.35 10
14 Алла Миколаєнко 18.35 — 18.40 5
15 Короташ Олег 18.40 — 18.50 10
16 Анатолій Сухий 18.50 — 19.00 10
17 Олена Максименко 19.00 — 19.05 5
18 Олександр Музика 19.05 — 19.15 10
19 Валя Заха-Бура 19.15 — 19.25 10
20 Юрій Херсонський 19.25 — 19.35 10
21 Оксана Шафаревич 19.35 — 19.40 5
22 Юрій Строкань 19.40 — 19.50 10
23 Олег Романенко 19.50 — 19.55 5
24 Олег Король 19.55 — 20.05 10
25 Артем Полежака 20.05 — 20.10 5
26 Василь Лютий 20.10 — 20.20 10
27 Олеся Найдюк 20.20 — 20.30 10
28 Іван Малкович 20.30 — 20.40 10
29 Марійка Бурмака 20.40 — 20.50 10
30 Ігор Жук 20.50 — 21.00 10
31 Сергій Шишкін 21.00 — 21.10 10
32 Едуард Драч 21.10 — 21.20 10

Prohid_doKota

%d блогерам подобається це: