Бас-гітара з шестиструнної акустики.


DSCN5021Насправді все ще в процесі. Ще не стоять звукознімачі й електрична схема, ще вирішується як далі буде з грифом (залишиться ладовий? переробиться на безладовий?), але вона грає. Поки як акустичний бас. Далі вже буде як електроакустичний.

Почалося з розбитої й пошкрябаної чеської кремони, моделі 70-х рр.

DSCN4994

Струни зламали гриф, вирвали кобилку й розволокнили фанеру верхньої деки.

Cremona

Можливо, в майбутньому верхня дека й буде мінятися, але не зараз. Тому все непевне залите клеєм, підтягнуто шрубами, – і  йдемо далі.

Дефект від кобилки й дірки від середніх кілків на голівці грифа закриваються декоративними панелями. Дешево й швидко. Єдина складність – знайти листовий ПХВ. В господарському магазині була акція на ревізійні сантехнічні дверцята.

DSCN5004

А там якраз 2 мм ПХВ. Те, що треба. Хотілося спочатку накладки зробити чорного кольору. Але раз підвернувся білого – перебирати не будемо.

Спочатку з паперу витинається модель пікгарду з урахуванням розмірів дверцят, з яких це потім вирізатимемо, пробуємо різні варіанти дизайну. Прикладаємо на місце й підганяємо. Процес творчий. Але ми обмежені розмірами дверцят і в результаті форма виходить дещо компромісною. Але то дрібниці.

За відсутності електроакустичного струнотримача (їх нема в продажу, а під замовлення – вони  досить недешеві), вихід було знайдено за допомогою “порад бувалих”. Одна американська басистка за подібних обставин використала замість струнотримача дверний завіс. Знайшов і я в господарському магазині завіс, але не простий квадратно-гніздовий, як вона казала, а фігуристий, “кастом-шопівський”.

DSCN4993

Робимо комбінацію найдешевшого китайського струнотримача для звичайної електричної бас-гітари й вітчизняного фігурного завіса для дверей. Мені вдалося з’єднати їх за допомогою гвинта м6, просвердливши отвір у завісі й мітчиком прогнавши в ньому різьбу м6

Така комбінація потрібна:
1) щоби струни не вирвали верхню деку й щоби перенести всю напругу на клоц;
DSCN4991
2) щоби струни все ж таки регулювалися по висоті й могла регулюватися мензура.
DSCN5010
Далі клеїмо відірваний гриф.

DSCN5013

Після встановлення випиляних лобзиком білих декоративних накладок, ставимо струни, строїмо їх, пробуємо трохи пограти й упевнюємося, що конструкція робоча. Поки на сьогодні й усе.

Подальші операції – підлаштування, установку звукознімача й електричної схеми та інше – зробимо потім.

А поки що добраніч!

DSCN5016

Advertisements

WIKI-березень


Закінчив переклад епічного полотна “Поля Бродмана”.

І сама стаття велика, а ще маленьких підстатей-сателітів багацько має. Тих полів 52 шт. І лише декілька з них оригінально були об’єднані по 2-3 в одній статті. В основному – по одному полю.

В кінці повністю запрацювала “клікабельна” карта полів кори головного мозку (див. малюнок)й усе стало майже так як у англомовній Вікіпедії. Тепер клацаєте на пронумероване поле на цій карті й автоматично переходите до окремої статті-сателіта про дане поле.

Клікабельна карта

Щось так багато хотів про це все написати. Але обмежуся відповідями на запитання читачів, якщо вони будуть. І йдемо далі. Квітень вже почався.

 

WIKI-місяць


%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d0%b8%d1%86%d0%b8%d0%bd%d0%b0

%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%80

Перепробувавши багато соцмереж, дістався я колись, років так із п’ять тому, й до Вікіпедії.

Так. Це наукова соцмережа — зі своїми зрадами, перемогами, зашкварами й банами. Але щось таки трохи не так, як у Фейсбуку, Твітері й ЖЖ й Вордпресі.

Пости — безіменні й тільки залізши в певні супровідні сторінки, Ви можете взнати — хто писав. І то приблизно. Автор може сховатися за ніком. Та й авторське право тут — доволі специфічне. Все, що Ви створите — належатиме піплові. Причому, до такої міри належатиме, що Вами написана й вистраждана стаття може бути підредагована цим самим піплом до невпізнаності й означати щось навіть протилежне від того, що ви собі намислили, її створюючи. Так, що писати краще одразу авторитетно й беззаперечно. Потроху навчитеся. Навіть я навчився. Хе-хе. Read the rest of this entry

Концерт, присвячений 20-літтю першого фестивалю “Оберіг” / Concert Devoted to the 20th Anniversary of the 1st “Oberih” Festival


Сім років тому Кирило опублікував цей допис. Тепер він – справжня знахідка. Вечір, що переріс у фестиваль 🙂

Українські архіви - К. Булкін

Емблема першого Оберегу (http://chervonaruta89.blogspot.com/)

Audio files from this post can be uploaded from the pages: Audio Archive mp3; Ukrainian Songs, Music mp3.
Аудіофайли з цього поста можна завантажити зі сторінок: Аудіоархів mp3; Українські пісні, музика mp3.

The concert was held in Kyiv in the Writers’ House 27.05.09. The veterans of the song poetry genre as well as representatives of the younger bards generation presented their songs. Those who took part in the 1st “Oberih” (that was concidered to become the start point of Ukrainian song poetry genre) shared their memories about that festival.

Концерт відбувся у Києві, у приміщенні Спілки письменників 27 травня 2009 р. У ньому взяли участь як ветерани жанру української співаної поезії, так і представники молодшого покоління бардів. Учасники першого “Оберегу” (який вважається початком жанру співаної поезії в Україні) поділилися спогадами про той фестиваль, а також міркуваннями про сучасний стан справ у цьому жанрі й у суспільстві. …

View original post Ще 407 слів

Котяча контрольна або Антисилос


Завтра день котів. Але не тільки на фейсбуках поститимуть котиків. В одному окремовзятому 4 класі на уроці математики вчителька, квартиринашоїжителька, роздасть контрольні з задачами про котів, які ми щойно всім сімейством придумали.

От Ви коли останній раз дивилися підручники з математики для початкової школи? Гляньте, не полінуйтеся. Найцікавіше, що якщо вам 40-50 років і Ви пам’ятаєте уересерівські підручники, різниці в тематиці задач з математики не побачите. Той самий силос, заготівля комбікормів, гусеничні й колісні трактори, комбайни, посівна, озимина, поголів’я свиней і баранів.

Але ж 40-50 років тому населення Української РСР жило переважно в селах, тоді як нині – 80 % в містах. Коли сучасна дівчинка питає вчительку що таке гусеничний трактор, а їй відповідають, що на колеса намотана гусениця, дівчинка уявляє ту гусінь, яка їсть листя, бридиться й каже “бе!”.

Найсмішніше, що вчитель разом з математикою повинен пояснювати учням весь сільськогосподарчий цикл в найдрібніших деталях і при цьому розбиратися в основах агрономії й зоотехніки, інакше міські діти, а їх, нагадаю, вісімдесят відсотків, не зрозуміють умов задач з математики! Але людцям, які з року в рік звичною рукою пиляють міносвітівський бюджет і продовжують робити лайнопідручники, такими дрібницями не заморочуються. Подумаєш, “Що люди скажуть?”! А нехай клєвєщуть!

В гібридних умовах сучасності вчитель мусить бути волонтером. І замість наповнених  альцгеймерсько-брежнівським духом підручників, придумувати щоразу щось своє. Бо для вчителя найгірше – бачити розчарування й зневіру учнів, а найкраще – бачити вогник цікавості й завзяття

 

Пісня про казку


kazka1-Full-ScoreНаписав пісню для дитячої новорічної вистави. 

Вперше вирішив виступити лише як автор. І не виконавець. І подумав, що непогано було би оприлюднити саме як текст із нотами. Свята на носі. 

КАЗКА

Премудрість далеких віків 
Вплітається казкою 
Бабусиним голосом до наших снів 
Зернятко любові і мрій 
Тонюсіньким колосом ' 
Зростає у серці і стверджує в тім 
Що зло перемелеться, 
Шлях ниткою стелеться, 
І щастя здобудеться , 
І мрії всі збудуться , 
Нам із з казкою рости 
З нею пізнавать світи 
Казка з нами від дитинства назавжди (2 р ) 
Коли задощить небокрай 
Негодою стомлений 
Тривогу поселить у серці твоїм 
Забуті казки пригадай 
Надією сповнені 
І сонце засяє і серденько з ним 
І зло перемелеться Шлях ниткою стелеться, 
І щастя здобудеться , 
І мрії всі збудуться , 
Нам із з казкою рости 
З нею пізнавать світи 
Казка з нами від дитинства назавжди (2 р ) 

(с) 2015 Е.Драч
(с) 2015 Е.Драч kazka_(натиснути, щоби відкрити клавір)

Фестиваль “Відкриті небеса” – Київ, Гідропарк, арт-кафе “Очеретяний кіт”, 17.00 субота 15.08.15


Nebesa

1 Яблонська Оксана 17.00 — 17.05 5
2 Юрій Рудницький 17.05 — 17.15 10
3 Сергій Пантюк 17.15 — 17.20 5
4 Анна Багряна 17.20 — 17.25 5
5 Неля Франчук 17.25 — 17.35 10
6 Євгенка Чугуй 17.35 — 17.40 5
7 Олексій Бик 17.40 — 17.50 10
8 Іван Сергієнко 17.50 — 17.55 5
9 Іолана Тимочко 17.55 — 18.00 5
10 Гурт Ворождень 18.00 — 18.10 10
11 Сашко Лірник 18.10 — 18.20 10
12 Злата-Зоряна Паламарчук 18.20 — 18.25 5
13 Борис Гуменюк 18.25 — 18.35 10
14 Алла Миколаєнко 18.35 — 18.40 5
15 Короташ Олег 18.40 — 18.50 10
16 Анатолій Сухий 18.50 — 19.00 10
17 Олена Максименко 19.00 — 19.05 5
18 Олександр Музика 19.05 — 19.15 10
19 Валя Заха-Бура 19.15 — 19.25 10
20 Юрій Херсонський 19.25 — 19.35 10
21 Оксана Шафаревич 19.35 — 19.40 5
22 Юрій Строкань 19.40 — 19.50 10
23 Олег Романенко 19.50 — 19.55 5
24 Олег Король 19.55 — 20.05 10
25 Артем Полежака 20.05 — 20.10 5
26 Василь Лютий 20.10 — 20.20 10
27 Олеся Найдюк 20.20 — 20.30 10
28 Іван Малкович 20.30 — 20.40 10
29 Марійка Бурмака 20.40 — 20.50 10
30 Ігор Жук 20.50 — 21.00 10
31 Сергій Шишкін 21.00 — 21.10 10
32 Едуард Драч 21.10 — 21.20 10

Prohid_doKota

Місяць Пі уже минає (3.14)


Вражений


Вперше за три місяці почитав блог Костя Москальця. Війнуло здоровим весняним садом.

А я, дурний і стрічконовиннозалежний, твітеризію, зафейсбучую собі мізки і ще сподіваюся на якісь (завтра-завтра-не-сьогодні) просвітлення.

В цей самий час Кость зосереджено п’є зелений чай і відвертає війни. 

Я теж хочу бути волхвом і шаманом.

Завтра ж куплю собі зеленого чаю.

Каву – геть! 

Після концерту


Віктор Мішалов – то просто легенда. Народився в Австралії, живе в Канаді, а вчився в Києві. Та ще й у ранні 1980-ті. Скільки разів він приїздив до України – достеменно невідомо, але вже більше сотні разів – це точно. Нещодавно захистився в Харкові.
А нині приїхав з презентацією харківської бандури і книжки про неї. Причому харківська його бандура – це перероблена стара чернігівська. Для людини, мало ознайомленої з типами бандур скажу, що це переробка так званої “академічної бандури”, якої випущено в радянські часи до 30000, ближче до автентичної народної.
Віктор нині показував її можливості в традиційній кобзарській думі, академічній і сучасній музиці. Вражає. Хоча я не прихильник такого роду бандур, а лише автентичних, але саме цей концерт учня знаменитого Георгія Кириловича Ткаченка я слухав із задоволенням.
Незабаром, коли заллється відео, я дам зноску. Знімав не я, тому доведеться може пару днів почекати.
Але можу відзначити, що Віктор сьогодні був у досить гарній формі, цікаво розповідав і добре грав. Побачите на відео.

В. Мішалов

Після концертуНаукова розмова

%d блогерам подобається це: